Хлопці і дівчата, мешканці Львова й околиць, старшокласники і випускники вишів двічі на місяць збираються на зустрічах-тренінгах, щоб навчатись управління спільнотою.
В грудні 2016 року у Львові стартувала «Управлінська програма». Організатори — Комісія у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ — мають на меті згуртувати активну молодь і дати поштовх створенню якісно нового молодіжного середовища у Церкві. Близько тридцяти учасників програми двічі на місяць збираються на зустрічах-тренінгах, де мають нагоду не лише послухати про особливості і тонкощі управлінської діяльності, а й поспілкуватися з активістами, які змогли маленькими кроками, починаючи з малих ідей, поступово змінити світ довкола себе. Хлопці і дівчата, мешканці Львова й околиць, старшокласники і випускники вишів, балакучі і неговіркі, емоційні і стримані — мабуть, всіх їх об’єднує прагнення змінити щось у своєму середовищі.
Про плани та цілі «Управлінської програми» розмовляємо з отцем Любомиром Гладюком, головою Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ.
— Отче, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створити цю «Управлінську програму». Можливо, це відповідь на певні виклики, які зараз постали в церковному середовищі?
— При наших парафіях діють молодіжні спільноти, і головами стають люди, які є їх членами, але часто не знають, як ці спільноти провадити. Ця програма покликана допомогти, дати інструменти цим молодим людям, щоби вони могли провадити спільноту, відповідати на певні виклики, які перед ними постають. Виклики — перш за все, організувати і структурувати діяльність спільноти: щоб це не були просто хаотичні акції, які відбуваються час від часу, але щоб ця діяльність мала перед собою певні цілі, мала мету. Наша програма хоче навчити поступово творити стратегію, щоби цих цілей досягати
— Це насправді була спільна ідея, цю ідею запропонували самі молоді люди. На що владика Венедикт сказав мені: «Бачиш, є конкретний виклик — є нагода допомогти цим людям». І вже десь через місяць ми відіслали запити до молоді, що така програма стартує. Надіємося, що цією програмою ми допоможемо нашим спільнотам якісніше організувати свою діяльність, де вони справді зможуть відповідати на проблеми, які перед ними постають.
– Кого зараз об’єднує ця програма — представників яких парафій, спільнот, організацій?
Перш за все ми адресували нашу програму головам молодіжних спільнот при парафіях. Також є молодіжні спільноти з нашого міста Львова, з Львівської Архиєпархії. Це церковні організації, є дві громадські організації — «Українська молодь — Христові» і ТУСК «Обнова». Є двоє людей з-поза меж нашого міста — з Яворова і з Жовкви.
— Для тих, хто, можливо, тільки зараз дізнався про цю програму: чи ви її плануєте робити повторюваною, чи буде новий набір, чи можна долучитися зараз?
— Долучатися наразі можна до відкритих зустрічей. Ми робимо такі зустрічі час до часу. Наприклад, 4 березня, в суботу, у нас відбулась така відкрита зустріч, тема якої «Рецепт щастя», де подружжя Димидів — отець Михайло Димид та його дружина Іванка Крип’якевич-Димид — поділилось з нами своїм рецептом щастя. Вони розповіли про стосунки у подружжі. Вважаємо, що кожен молодіжний лідер мусить мати при собі особу, яка би його підтримувала, яка би його надихала, яка би допомагала «по життю». Біля кожного лідера завжди була особа, яка його підтримувала.
— А загалом про «рецепт» лідерства від «Управлінської програми»: чого учасник може навчитися, які навики і вміння розвинути? Які є теми і як їх висвітлюють?
— Програма відбувається двічі на місяць, в суботу. Починається вона з «інтелектуального сніданку», куди ми запрошуємо громадських діячів: у нас вже був пан Андрій Породько директор «Горіхового гаю». Також був екс-голова управління молоді, сім’ї і спорту Львівської міської ради —пан Володимир Шнайдер. Ці інтелектуальні сніданки є своєрідним аперитивом, який вводить у сам тренінг. Навчальна програма має тренінги на різні теми, які допомагають в управлінні. Перша тема у нас була більш філософською, про лідерство: що таке лідерство, хто такі лідери. Ми також уже говорили про те, як організувати роботу в команді, про публічний виступ.
Цієї суботи говорили про вирішення конфліктів — я думаю, ця тема в будь-якій спільноті є дуже актуальною, на жаль чи на щастя: кожна спільнота має свій злет, свої падіння. Я думаю, що конфлікт — це добра річ, бо з нього спільнота може вийти оновленою, розпочати щось нове. Говоритимемо про тайм-менеджмент — як організувати свій час, про PR — про зовнішні відносини. І також одним із напрямів є написання проекту. Наприкінці програми ми пропонуємо для голів спільнот один грант. Вони можуть написати проект на цей грант — щоби ми, побачивши певну проблему, могли разом взятися за її конкретне вирішення. Кожен учасник зможе податися на цей грант, і той проект, який, на нашу думку, буде найякіснішим, який би відповідав вирішенню конкретної проблеми, молодь зможе реалізувати з нашою допомогою.
— Які Ваші очікування від цього проекту?
— Ми би хотіли, щоби це була співпраця декількох спільнот. Основним завданням наших проектів є об’єднати молодіжні спільноти. Ми на цьому дуже наполягаємо, оскільки кожна спільнота робить щось у своєму середовищі, але між ними часом немає співпраці. Разом ми можемо зробити багато. Тому вважаємо, що найперше треба було би об’єднати цих молодих людей, аби вони спільно могли дати відповідь на ті проблеми, які бачать вони. Ми бачимо свої виклики, але ми не хотіли б нав’язувати. Молоді люди дуже творчі і креативні. Я думаю, що вони краще за нас бачать виклики сьогодення.
— Розкажіть, будь ласка, яким би Ви хотіли бачити результат проведення цієї програми: зміни на рівні певних парафій, чи цілого Львова, чи не тільки Львова?
— Найбільший результат цієї програми для нас — те, про що я казав — це співпраця між молодіжними спільнотами, молодіжними середовищами. Їм є добре разом при їхній парафії, але часто вони не є відкритими. Ми думаємо, що ми маємо найгарніше — ми маємо Ісуса і можемо про Нього свідчити. Але свідчити ми зможемо тоді, коли відкриємось, а не коли закриті в собі. Тому ми дуже наполягаємо на співпраці, на спільних проектах. Також для нас дуже важливе виховання лідерів. Кажуть, що сьогодні немає лідерів. Я вважаю, що лідери є. Їм потрібно допомогти побачити в собі ті задатки, ті дари, які Бог їм подарував. Маємо приклад Олександра Божика, який виховувався у християнському середовищі. Сьогодні він є лідером у своїй галузі як музикант. Вважаю, що ми можемо докластися, щоби таких лідерів виховувати.
— І наостанок — про Ваше власне бачення феномену лідерства. Зараз популярні різні лекції, різні книги, матеріали про те, як самому стати лідером, як розвинути в собі ті чи інші якості. Все-таки: лідерами народжуються чи лідером може стати кожен?
— На мою думку, лідером може бути кожна особа. Звісно, певні люди уже мають ті чи інші завдатки вже від народження, вони зростали у певному середовищі, мають певну освіту. Але кожна людина, яка відповідально ставиться до своєї праці, до своїх обов’язків — вона уже є лідером. Коли Ісус проповідував Боже Царство, Він говорив про гірчичне зерно. Гірчичне зерно — маленьке, його не видно, але воно дає великий плід: птиці небесні мають затінок у цьому дереві, яке з нього зростає. Так само й лідер. Можливо, його праці і не видно, але колись її результат може розростися так, що даватиме користь усім. Тому потрібно відповідально ставитись до обов’язків, які маємо.
Сьогодні популярна така особа, як Нік Вуйчич. За нашими людськими критеріями, ця людина неповносправна. Але я не знаю, хто неповносправніший більше — він чи я. Він є справжнім лідером, хоча не має рук і ніг. Він надихає багатьох людей, багатьом дає сенс життя. Він є лідером у своєму середовищі. Так кожен зможе стати лідером — кожен, хто відповідально ставиться до того малого завдання, яке повинен виконувати.
